VZart, hair & beauty

Привіт! Більшість з моїх клієнтів знають мене лише як перукаря-колориста, але більшість моїх друзів знає, як я захоплююся малюванням картин. Це те, що мене надихає і додає внутрішнього ресурсу та гармонії.
⠀
🖼️ З радістю та натхненням запрошую на свою виставку «GODS & GLORY“ у цю неділю, 19 листопада о 18:00. Mahlerstrasse, 11, 1010, Wien.
З задоволенням поділюся частинкою свого внутрішнього світу з вами🙂
⠀
Значна частина з продажів піде на користь ЗСУ🫡
Слава Україні!🇺🇦🇺🇦🇺🇦
⠀
Вхід вільний. Чекаю💛💙
⠀
EN. Hey there! Most of my clients know me only as a hairdresser-colorist, but a lot of my friends know that I love painting. This is what inspires me and adds inner resource and harmony.
⠀
🖼️ With joy and inspiration, I invite you to my exhibition "GODS & GLORY" this Sunday, November 19 at 6:00 p.m. Mahlerstrasse, 11, 1010, Wien.
I will be happy to share a part of my inner world with you🙂
⠀
A significant part of the sales will benefit the ZSU
⠀
Glory to Ukraine!🇺🇦🇺🇦🇺🇦
⠀
Free entrance. Waiting for you💛💙
⠀
#малюючийпарикмахер #мистецтвовідень #вистава #мистецтво

«Привіт! Мене звати Поліна Іванівна. Мені 79 років. Можна сказати, що мені не щастить по життю. В молодості я працювала на хлібзаводі. Потім вийшла заміж і народила двох дітей. Чоловік помер.
⠀
Діти виросли і побудували свої сім'ї.
⠀
Син був одружений і мав трьох дітей. У 58 років із ним стався інфаркт. Коли виявилось, що він не зможе далі працювати, дружина забрала трьох дітей і виїхала в Грузію до своїх батьків, залишивши його одного. За кілька років він помер. Тоді вона повернулась в Україну, щоб оформити на себе квартиру у спадок, і після цього поїхала назад у Грузію.
⠀
Через декілька років після смерті чоловіка, я вдруге вийшла заміж і переїхала із своєї квартири до чоловіка. А ще через 4 роки він помер. Свій спадок залишив дітям, тому мені довелось повернутись додому.
⠀
Дочка також вийшла заміж і народила дитину. Нам не вдалося жити разом. Через постійні конфлікти, я мала піти жити деінде. Знайшла чоловіка у віці з інвалідністю, за яким доглядала і мала за це можливість жити із ним в його квартирі.
Так пройшли 9 років.
Півроку тому він помер, і оскільки ми не складали ніякого контракту, все його майно належить дітям. Зараз вони виїхали на час війни, тому поки я залишаюсь жити в квартирі цього чоловіка. Що я буду робити потім - не знаю.
⠀
Пенсія у мене невелика, тому доводиться збирати і здавати вторсировину. Ніколи не думала, що на старості життя складеться так.
⠀
Ці випробування та втрати, які спіткали мене протягом років, стали справжнім викликом. Однак, я намагаюсь не втрачати надію і знайти сили продовжувати жити, навіть коли перспективи можуть здаватися неяскравими.
Я вірю, що важливо не здаватися і продовжувати шукати шляхи для поліпшення свого життя, незалежно від віку та обставин».